КЗ "Утконосівська спеціальна школа Одеської обласної ради"

   





Інформація для батьків

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ

1. По-справжньому любіть дитину: жалійте її, втішайте, підтримуйте, допомагайте, довіряйте.

2. Дитина, якій усе дозволено, теж нещаслива. В необмеженому просторі вседозволеності, де немає орієнтирів, дитині незатишно, а головне, вона втрачає відчуття, що є щось, чого не можна. Передавайте дитині такий досвід взаємовідносин, як компроміс.

3. Ніколи не порівнюйте своїх дітей між собою або з іншими дітьми типу: «І що ти за дитина така! Он у інших діти як діти…» Це ознака нелюбові до того, з ким порівнюєте.

4. Дитина повинна відчувати, що Ви сердитесь не тому, що вона погана, а тому, що вона, така гарна і розумна, приголомшила Вас своїм негарним вчинком.

5. Помірна похвала й подяка нестандартними словами сприяють формуванню в дитини впевненості в собі й прагненню до успіху. Знаходьте найменшу можливість підкреслити в дитині її позитивні риси, нові досягнення, просування вперед. Не використовуйте стандартне «молодець!» Краще, якщо Ви скажете: «Ти мені дуже допоміг!», «Ти нас так порадувала! Ми знаємо, що ти нас не підведеш!» Назвіть на знак подяки дитину ласкавим ім’ям.

6. Підтримуйте інтерес вашої дитини через її самовираження, прагнення щось зробити самостійно. Не акцентуйте увагу на невдачі типу: «Поклади на місце! Пам’ятаєш, як минулого разу… Втомилася я вже прибирати після тебе…» Краще виразіть надію на вдачу, разом аналізуйте причини неуспіху: «Я подумала, а що, як нам зробити отак… Знаєш, а в бабусі виходить саме так, як ми хочемо, але вона робить трохи інакше…».

7. Перед відходом дитини до школи, а якщо нема можливості, то  ввечері, погладьте її зі спини за плечика й скажіть спокійно кілька слів впевненості: «Не хвилюйся в школі, ми віримо, що ти нас не підведеш. Ми любимо тебе». Тактильний контакт дуже важливий.

8. Уранці не вмикайте яскраве світло, не розмовляйте голосно й дуже емоційно. Увечері, перед сном, бажано аутотренінг із позитивною настановою.

9. Привчайте дитину до режиму дня, сну й відпочинку і зробите добре не тільки для неї, а й для себе.

10. Нехай в дитини буде її особистий куточок, столик, ватман, де вона зможе демонструвати свої творчі роботи і буде впевнена, що все це при першій ліпшій нагоді не буде викинуте на смітник.

Підростаючи, дитина поступово сама, коли буде готова, відмовиться від цього. Ваша маленька людина не ваша особиста власність, і теж має право на свій особистий недоторканний психологічний простір, як ви на косметику, гребінець, капці.

11. Навчіть дитину прибирати за собою, але не робіть те, що дитина в змозі зробити сама. Хай буде правилом для Вас принцип педагогіки М. Монтес-соррі, своєрідний заклик дитини: «Допоможи мені зробити це самому!» І нехай з вами буде завжди поруч духовність, бо все матеріальне – тимчасове й тлінне. Вічні цінності неминущі, вони допоможуть виховати вам гарного сина, гарну дочку. Ніхто батьками не народився. Маєте право на помилку і ви, і ваша дитина. Але з висоти вашого досвіду треба розуміти, що не всі помилки можна виправити, не кожне слово дитина забуде, не кожна настанова, згарячу сказана, буде корисною.

 

Батькам про права дитини

Всі люди на Землі мають рівні права та свободи-ці права закріплені Загальною Декларацією прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році. Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські права! Права дитини закріплені Конвенцією про права дитини, що проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року.
Кожна дитина має право:

– на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;
– на захист здоров’я та медично-санітарне обслуговування;
– на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків, або тих, хто забезпечує за ним догляд;
– на захист від жорстоких, нелюдських або принижуючих достоїнство людини видів поводження чи покарання;
– на захист від будь-якого покарання;
– на захист від сексуальних домагань;
– на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;
– на вільне віросповідання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;
– на свободу думки, совісті, віросповідання;
– на особисте життя, на недоторканість житла, таємницю кореспонденції.

Правила дитини порушуються

– коли не забезпечена її безпека для життя та здоров’я;
– коли її потреби ігноруються;
– коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження;
– коли порушується недоторканість дитини;
– коли дитину ізолюють;
– коли дитину залякують;
– коли вона не має права голосу при прийнятті важливого для сім’ї рішення;
– коли вона вільно не може висловлювати свої думки і почуття;
– коли її особисті речі не є недоторканими;
– коли її використовують в конфліктних ситуаціях з родичами;
– коли дитина стає свідком приниження достоїнства інших людей.

ДІТИ В СУСПІЛЬСТВІ НАЙБІЛЬШ УРАЗЛИВІ. ДІТИ, ПРАВА ЯКИХ ПОРУШУЮТЬ, ЧАСТО СТАЮТЬ СОЦІАЛЬНО І ПСИХОЛОГІЧНО ДЕЗАДАПТОВАНИМИ.

Як реагує дитина на порушення прав.

– Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона губить, блазнює, б’ється, замикається в собі і т.д.). Її турбує особиста безпека і любов до неї. Вона часто буває в поганому настрої, може втекти з дому. Може приймати наркотики або алкоголь. Може робити спроби суїциду (замах на своє життя).
Що батьки можуть зробити для своєї дитини?
– Пам’ятати, що дитина – це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.
– Забезпечити її фізичну безпеку.
– Навчити її казати “Ні”, навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно.
– Негайно припинити фізичну і словесну агресію по відношенню до неї та до інших людей.
– Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями і власними думками.
– Пам’ятати про її вік та проте, що вона має особистості особливості.
– Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.
– Залучати дитину до створення сімейних правил.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!
Дитина буде поважати права інших людей, якщо її права будуть поважатися.